Home  Blackboard  Favorites  Gallery  van  Tales

Poetry Sonnets Rubai Tanka Haiku Gazel Rondeau

Мій Тарас Сон 

КАВКАЗ

    За горами гори, хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі.
Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий довбе ребра
Й серце розбиває. Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
І неситий не виоре
На дні моря поле.
Не скує душі живої
І слова живого.
Не понесе слави бога,
Великого бога.
  Коли вона прокинеться?
Коли одпочити
Ляжеш, боже, утомлений?.
І нам даси жити!
Ми віруєм твоїй силі
І духу живому.
Встане правда! встане воля!
І тобі одному
Помоляться всі язики
Вовіки і віки.
А поки що течуть ріки,
Кривавії ріки!
  І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забугі.
Борітеся - поборете,
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
  А в нас!.. На те письменні ми,
Читаєм божії глаголи!..
І од глибо[ко]ї тюрми
Та до високого престола -
Усі ми в золоті і голі.
До нас в науку! ми навчим,
Почому хліб і сіль почім!
Ми християне: храми, школи,
Усе добро, сам бог у нас! Якби ви з нами подружили,
Багато б дечому навчились!
У нас же й світа, як на те-
Одна Сибір неісходима,
А тюрм! а люду!.. Що й лічить!
Од молдованина до фінна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує! У нас
Святую біблію читає
Святий чернець і научає,
Що цар якийсь-то свині пас
Та дружню жінку взяв до себе,
А друга вбив. Тепер на небі.
От бачите, які у нас
Сидять на небі! Ви ще темні,
Святим хрестом не просвіщенні,
У нас навчіться".. В нас дери,
Дери та дай,
І просто в рай,
Хоч і рідню всю забери!
У нас! чого-то ми не вмієм?
І зорі лічим, гречку сієм,
Французів лаєм. Продаєм
Або у карти програєм
Людей... не негрів... а таких
Таки хрещених... но простих.
Ми не гішпани: крий нас, боже,
Щоб крадене перекупать,
Як ті жиди. Ми по закону!.. За кого ж ти розіп'явся,
Христе, сине божий?
За нас добрих, чи за слово
Істини... чи, може,
Щоб ми з тебе насміялись?
Воно ж так і сталось.
  І тебе загнали, мій друже єдиний,-
Мій Якове добрий! Не за Україну,
А за її ката, довелось пролить
Кров добру, не чорну. Довелось запить
З московської чаші московську отруту!
О друже мій добрий! друже незабутий!
Живою душею в Україні витай,
Літай з козаками понад берегами,
Розриті могили в степу назирай.
Заплач з козаками дрібними сльозами
І мене з неволі в степу виглядай. 18 ноября 1845,
в Переяславі
 

Мій Тарас Сон

Poetry Sonnets Rubai Tanka Haiku Gazel Rondeau

 Home  Blackboard  Favorites  Gallery  van Tales