ты для меня, как ангела крыло... Я ж не могу так просто - взять и уйти... |
| «Не ображайтесь, що пишу так рідко, —
в нас між боями пил не опада. Звільнили ми в Тібеті славну гірку, тут в джерелах така ж, як в нас, вода. Я пив її і згадував домівку.
|
Не дописав, — готуюсь знов до бою,
а за плечима — спалені мости... Беру листа в кишеню із собою — його ще треба в завтра донести. Ви не журіться, люди, скоро-скоро
Знайдуть мене з листом під синім бором,
|