Аріон

Нас у човні було чимало,
Тих, що вітрила напинали,
І тих, що разом обертали
Потужні весла. Й хвиль навала
Керманичу корилась неохоче. У керма
Тривожну тишу я долав
Надії гімном, необачний. Він лунав,
Допоки буйний вихор-шквал
Зламав і лоно хвиль, й вітрила. Дарма
Загинув кормчий і плавець,
Лиш таємничий той співець,
На берег скинутий грозою,
Свої пісні я знов співаю
Та змоклу ризу розкладаю
Сушить на сонці під скалою...

Странный Пушкин Сонеты Пушкина Немецькі версії Аріона

Sonnets Rubai Tanka Haiku Gazel

Home Blackboard Favorites Gallery van Poetry Russia