Home  Blackboard  Favorites  Gallery  van Poetry

Sonnets Rubai Tanka Haiku Gazel

Франсуа Війон  Lamartine  Шарль Бодлер  Жак Превер


Жак Превер

Куди я іду і звідки прийшов
Чому я змок і де
Здогадатися мабуть не важко
Дощ іде

А дощ як ведеться мокрий
Все таки вода
От я і змок до нитки
Ну то й що — не біда

Мені приємно дуже
Чалапати по калюжах
А вам не приємно ні?
Ну то йдіть своєю дорогою
не заважайте мені

Я нітрохи дощу не боюся
Я сміюся з усього сміюся
З дощу сміюся з калюж сміюся
І з вас я також сміюся

Гей ви ті що з цукру
Що боїтесь розмокнути
Швидше біжіть додому
ховайтеся від дощу
Забийтеся десь в куточок
І скигліть там досхочу
аж поки той дощ мине

А про мене забудьте прошу
Забудьте забудьте забудьте мене
Я не хочу чути голосу вашого
Я не хочу бачити вас
навіть у сні
Ідіть своєю дорогою
не заважайте мені

Єдину людину яку я любив
ви цькували топтали били
Єдину людину яку я любив
ви убили її убили
її кров тоненьким струмком
все тече тече тече
Тече невпинно
тече дні і ночі
ночі і дні

Ідіть своєю дорогою
не заважайте мені

Вона мертва людина яку я любив
Лежить головою зарившись в пісок
Проходьте своєю дорогою
не уповільнюйте крок
Я ненавиджу вас ненавиджу

А ви ви мене жалієте
Все ви знаєте все ви бачите
Все ви ладні мені пробачити
Ідіть своєю дорогою
Ви надто добрі до мене
Надто добрі їй-Богу

Ви добрі до мене як мишоловка до миші
Та прийде колись той час
коли гострими своїми зубами
та миша укусить вас

Так має бути
так буде
Тож проходьте своєю дорогою
добрі люди порядні люди.


Франсуа Війон  Lamartine  Шарль Бодлер  Жак Превер

Sonnets Rubai Tanka Haiku Gazel

Home  Blackboard  Favorites  Gallery  van Poetry