Home  Blackboard  Favorites  Gallery  van Poetry Russia
Sonnets Rubai Tanka Haiku Gazel
Странный Пушкин Сонеты Пушкина
Ні, я не дорожу шаленством насолоди,
Повстанчим захватом, скаженістю природи
Вакханки юної, що стогне та буя,
Звиваючись в моїх обіймах, як змія,
Й цілунків ранами, й вогнем розкошування
Вона знагляє мить останнього здригання.

Стократ миліша ти, смиреннице моя!
О, як же болісно тобою тішусь я,
Коли, схиляючись до тихого моління,
Вся віддана мені без тремкоту й зомління,
Встидливо-стримана, ласкава спроквола,
Не чуєш пломеню, що спалює дотла,
Та оживляєшся, жвавішаєш поволі
Й, нарешті, мій вогонь приймаєш проти волі!

* * *
Погиб и кормчий и пловец
Странный Пушкин Сонеты Пушкина
Sonnets Rubai Tanka Haiku Gazel
Home  Blackboard  Favorites  Gallery  van Poetry Russia