Home  Blackboard  Favorites  Gallery  van Poetry

Sonnets Rubai Tanka Haiku Gazel

English poetry English sonnets

 RICHARD BRAUTIGAN

 

Дощить у коханні

It`s Raining in Love

 
Не знаю чому, не знаю, 
певність свою втрачаю, 
дівчину коли починаю 
кохати надмірно. 
Дратуюсь, 
верзу нісенітниці... 
або ж отой горезвісний 
внутрішній цензор-комп’ютер 
прискіпливо зачинає 
кожне проціжувать слово, 
що я вимовляю. 
Як запитаю: "Зібралось на дощ, 
як гадаєш?" 
і мовить вона: "Й гадки не маю, любий", 
то думка мені дошкуляє: 
"Чи дійсно кохає мене?" 
 
Іншими, друзі, словами, 
ковзати дах зачинає. 
Приятель якось завважив: 
"По-дружньому заприязнитись
вдвадцятеро ліпше з кимось
аніж ото закохатись" . 
Рацію мав він...  Проте! 
Періщить дощик де-інде,  
програмуючи квіти прийдешні  
і равликів шастя. 
Авжеж, це конче потрібно.
I don't know what it is,  
but I distrust myself  
when I start to like a girl  
a lot.  
It makes me nervous.  
I don't say the right things  
or perhaps I start  
to examine,  
evaluate,  
compute  
what I am saying.  
If I say, "Do you think 
it's going to rain?"  
and she says, "I don't know,"  
I start thinking: 
"Does she really like me?"  

In other words  
I get a little creepy.  
A friend of mine once said,  
"It's twenty times better 
to be friends  with someone  
than it is to be in love with them."  
I think he's right and besides  
it's raining somewhere,  
programming flowers  
and keeping snails happy.  
That's all taken care of. 

АЛЕ

коли, без тями від мене, 
дійсно-таки роздратована, 
зненацька зачне дівчина 
запитування кумедне 
і засмутиться, почувши, 
що відповів казна-що, 
і запита в свою чергу: 
"Йде до дощу, коханий?" 
"Гадки нема ", відповім байдужливо, 
"Овва…" - озветься, 
і саме тоді, отоді-то, 
коли сум огортає її 
на тлі блакиті ясної 
каліфорнійського неба, 
думка зринає втішна : 
"Богові дяка, пташко, 
трапила й ти в ту пастку".

BUT

if a girl likes me a lot  
and starts getting real nervous  
and suddenly begins  
asking me funny questions  
and looks sad  
if I give the wrong answers  
and she says things like,  
"Do you think it's going to rain?" 
and I say,  "It beats me,"  
and she says, "Oh,"  
  
and looks a little sad  
at the clear blue  
California sky,  
I think,  
Thank God, it's you, baby,  
this time, instead of me.

Sonnets Rubai Tanka Haiku Gazel

Home  Blackboard  Favorites  Gallery  van Poetry