Rememberances
 

 
А хто ці птахи - чи не ми? 
Цілує нас у очі літо, 
і голубим, квітчастим світом 
хтось їде білими саньми. 

Примара, видиво чи сон, 
чи заблукала журавлиха, 
чи випустив хтось із долонь, 
як пташку, вигадану втіху? 

О ні, то мрія поплила, 
о, полетіла вже, дивися! 
і мрії білого крила 
своїм крилечком доторкнися.


 Rememberances